Олег Викторович Бляшенко

Олег Викторович Бляшенко
Олег Викторович Бляшенко - генерал-лейтенант, заместитель Председателя Государственной пограничной службы Украины.
жизнеописание
В 1984 году окончил Харьковское высшее военное училище тыла, 1994 - военную академию тыла и транспорта, 2005 - аспирантуру Севастопольского национального института ядерной энергии, доктор технических наук.
В течение 1984-1988 годов - старший офицер продовольственно-вещевой службы береговой базы ремонта и обеспечения, пятая отдельная бригада сторожевых кораблей Западного пограничного округа. С 1988 по 1992 и в 1992-1994 годах - начальник продовольственной службы береговой базы ремонта и обеспечения 5-й отдельной бригады сторожевых кораблей Западного пограничного округа и Пограничных войск Украины соответственно.
С 1994 по 2002 год - заместитель командира бригады по тылу - командир береговой базы 5-й отдельной бригады пограничных сторожевых кораблей Крымского направления Пограничных войск Украины. В 2002-2003 годах - заместитель командующего войсками Крымского направления по организационно-штатных мероприятий.
2003 Бляшенку Олегу присвоено звание генерал-майор. С 2003 по 2006 год - заместитель начальника регионального управления по тылу - начальник тыла Азово-Черноморского регионального управления ГПСУ по организационно-штатных мероприятий. В течение 2006-2008 годов - руководитель департамента Аппарата СНБО (2007 года уволен с военной службы). В 2010 году был заместителем начальника ГП СМАП.
В начале 2014 года принят к военной службе в добровольном порядке, с 17 ноября - заместитель Председателя Государственной пограничной службы Украины.
награды
Орден «За заслуги» III ст. (25 мая 2017) - за значительный личный вклад в дело охраны государственной границы, мужество, высокий профессионализм, образцовое выполнение воинского долга и по случаю Дня пограничника [1]
Орден Даниила Галицкого (20 декабря 2003) - за особые заслуги в защите государственного суверенитета, территориальной целостности, обороноспособности и безопасности Украины, мужество и высокий профессионализм, проявленные при исполнении служебных обязанностей [2]

Медаль «За военную службу Украине» (30 октября 2002) - за весомые личные заслуги, мужество и высокий профессионализм, проявленные при охране государственной границы Украины [3]

Оле́г Ві́кторович Бляше́нко — генерал-лейтенант, заступник Голови Державної прикордонної служби України.
Життєпис
1984 року закінчив Харківське вище військове училище тилу, 1994-го — військову академію тилу й транспорту, 2005 — аспірантуру Севастопольського національного інституту ядерної енергії, доктор технічних наук.
Протягом 1984—1988 років — старший офіцер продовольчо-речової служби берегової бази ремонту та забезпечення, 5-а окрема бригада сторожових кораблів Західного прикордонного округу. З 1988 по 1992 та в 1992—1994 роках — начальник продовольчої служби берегової бази ремонту та забезпечення 5-ї окремої бригади сторожових кораблів Західного прикордонного округу та Прикордонних військ України відповідно.
З 1994 по 2002 рік — замісник командира бригади по тилу — командир берегової бази 5-ї окремої бригади прикордонних сторожових кораблів Кримського напряму Прикордонних військ України. В 2002—2003 роках — заступник командуючого військами Кримського напряму щодо організаційно-штатних заходів.
2003 року Бляшенку Олегу присвоєне звання генерал-майор. З 2003 по 2006 рік — замісник начальника регіонального управління по тилу — начальник тилу Азово-Чорноморського регіонального управління ДПСУ щодо організаційно-штатних заходів. Протягом 2006—2008 років — керівник департаменту Апарату РНБО (2007-го звільнений з військової служби). У 2010 році був заступником начальника ДП СМАП.
На початку 2014 року прийнятий до військової служби у добровільному порядку, з 17 листопада — заступник Голови Державної прикордонної служби України.
Нагороди
Орден «За заслуги» III ст. (25 травня 2017) — за значний особистий внесок у справу охорони державного кордону, мужність, високий професіоналізм, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня прикордонника[1]
Орден Данила Галицького (20 грудня 2003) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності і безпеки України, мужність і високий професіоналізм, проявлені при виконанні службових обов'язків[2]

Медаль «За військову службу Україні» (30 жовтня 2002) — за вагомі особисті заслуги, мужність і високий професіоналізм, виявлені при охороні державного кордону України[3]